Наявність одиночних ліхтарів заднього ходу та протитуманних фар у задній частині деяких старих автомобілів, як радянських, так і інших регіонів, обумовлена ​​історичними компромісами в автомобільному дизайні.

Хоча цей вибір може здатися асиметричним та менш естетичним, він відображає баланс між безпекою дорожнього руху та зручністю водія.

Одне з найпоширеніших пояснень пов'язане з дефіцитом за радянських часів, коли заводи прагнули звести до мінімуму кількість деталей, що використовуються у виробництві.

Однак цей вибір дизайну характерний не тільки для радянських автомобілів, але поширюється на деякі європейські та японські моделі тієї самої доби.

З погляду безпеки ідеально мати біле світло лише перед автомобілем, а габаритні та червоні стоп-сигнали – ззаду. Однак необхідність у ліхтарях заднього ходу зажадала включення білого світла ззаду.

Щоб не плутати зі стоп-сигналами, було вирахувано достатнім один білий ліхтар заднього ходу для освітлення дороги та вказівки напрямку руху автомобіля.

Аналогічно були введені протитуманні фари для вирішення проблем з видимістю в несприятливих погодних умовах. Однак завдання полягало в тому, щоб уникнути плутанини між протитуманними фарами та стоп-сигналами.

Розміщення двох протитуманних фар ззаду може ввести в оману, особливо в умовах поганої видимості. Щоб вирішити цю проблему, інженери обрали централізоване розміщення однієї протитуманної фари між двома білими вогнями.

Цей компроміс очевидний у конструкції багатьох старих автомобілів.

Досягнення у сучасному автомобільному дизайні дозволили створити більш елегантні конфігурації з двома білими ходовими вогнями та центрально розташованою протитуманною фарою, що підвищує безпеку та естетику.

Читайте також:

Апетитно і з рум'яною скоринкою: рецепт ситного лаваша з яйцем та зеленню на сковорідці

Вже з наступного року Укрзалізниця запустить 14 нових рейсів: куди можна буде виїхати

Лукашенко повною мірою затягує гайки: тепер жителям Білорусі потрібно питати дозволу на виїзд із країни